Людников Іван Ілліч [народився 13(26) .9.1902, сіло Крива Коса, нині Новоазовський район Донецької області], радянський воєначальник, генерал-полковник (1945), Герою Радянського Союза (16.10.1943). Член КПРС з 1925. Народився в сім'ї робітника. У 1917 в Червоній Гвардії, з 1918 в Червоній Армії. Учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив піхотну школу (1925), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1938) і Вищі академічні курси при Академії Генштабу (1952). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував стрілецькою бригадою, дивізією і корпусом, з травня 1944 командувач 39-ою армією. Брав участь в Сталінградській і Курській битвах, в боях по звільненню України, Білорусії, Литви, в Східно-прусській і Маньчжурській операціях. У 1959—63 начальник офіцерських курсів «Постріл», в 1963—68 начальник факультету Академії Генштабу. З 1968 у відставці. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 3-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 5 орденами Червоного Прапора, 3 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Суворова 2-ій мірі, Богдана Хмельницького 2-ій мірі, 5 іноземними орденами, а також медалями.
