Льонокомбайн , машина для прибирання льону-довгунця. Конструкція Л. була розроблена в 1947 радянськими конструкторами — А. С. Маятом, М. І. Шликовим і А. С. Моїсєєвим. У СРСР використовують причіпні Л. марок ЛК-4Т і ЛКВ-4Т. Комбайн ЛК-4Т ( мал. ) має 4-секційний апарат бралки для теребленія стебел льону, поперечний голчаний транспортер, що подає їх до затискного транспортера, який вводить стебла в камеру очосу, де обчісуючий барабан відриває насінні коробочки, а повітряний потік перекидає коробочки на транспортер, що скидає їх в причеплену до Л. візок. Солома, що обчесала, із затискного транспортера поступає на розстельний аркуш і у вигляді стрічки падає на полі. Комбайн ЛКВ-4Т відрізняється від ЛК-4Т тим, що має знімний в'язальний апарат для в'язки соломи в снопи. Л. може бути використаний як льнотеребілки після відключення обчісуючого апарату. Всі робочі органи Л. приводяться в дію від валу відбору потужності трактора. Ширіна захвату Л. 1,52 м-код , продуктивність 0,7 га/ч .
