Льовіцкий Олег Дмитрович [6(19) .3.1909, Петербург, — 24.1.1961, Москва], радянський геолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Закінчив Ленінградський гірський інститут (1930). Проводив геологорозвідувальні роботи в Забайкаллі, на З.-В.(північний схід) СРСР і Далекому Сході. З 1938 працював в інституті геологічних наук СРСР, з 1956 — в інституті геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії і геохімії АН(Академія наук) СРСР. Основні дослідження присвячені вольфрамовим і олов'яним родовищам. Державна премія СРСР (1946). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Вольфрамові родовища Східного Забайкалья, М. — Л., 1939 (Родовище рідких і малих металів СРСР, т. 2); Родовища касситерітово-кварцевої формації, в кн.: Праці інституту геологічних наук АН(Академія наук) СРСР, ст 82, М., 1947; До питання про значення колоїдних розчинів при рудоотложенії, в збірці: Основні проблеми в ученні про магматогенних рудних родовищах, М., 1953.
Літ.: Бетехтін А. Р. [і ін.], Олег Дмитрович Льовіцкий, «Геологія рудних родовищ», 1961 № 2; Годльовський М. Н., Олег Дмитрович Льовіцкий, «Записки Всесоюзного Мінералогічного суспільства», 1961, т. 90, ст 3.
