Лу-Юхансон (Lo-johansson) Івар (народився 23.2.1901, Есму), шведський письменник. Народився в сім'ї батрака. Був лісорубом, каменярем, потім став журналістом. Його перші книги — «Життя бродяги у Франції» (1927), «Розповіді про одну зміну» (1928). У творах Л.-Ю. 30—40-х років — романах «Добраніч, земля» (1933), «Лише мати» (1939, російське переведення 1969) і інших, збірках розповідей «Статари» (т. 1—2, 1936—37) і «Пролетарі землі» (1941) у традиціях так званої статарськой школи (статари — безземельні селяни) змальовано важке життя батраків. Опублікував цикл автобіографічних повістей: «Безграмотний» 1951), «Бродячий торговець» (1953), «Стокгольмец» (1954), «Журналіст» (1956), «Письменник» (1957), «Соціаліст» (1958), «Солдат» (1959), «Пролетарський письменник» (1960), в яких реалістично представив широку панораму життя шведського суспільства 1-ої половини 20 століть збірки новел, складові цикл про «людських пристрастях» («Любов», 1968, «Скупі», 1969, «Кар'єристи», 1969, «Любострасники», 1970, «Брехунці», 1971), свідчать про пошуки Л.-Ю. нових для нього життєвих тим і форм.
Соч.: Romaner och noveller, bd 1—14, Stockh., 1950—51; Lyckan, Stockh., 1964; Astronomens hus, Stockh., 1966; Vishetslärarna, Stockh., 1972: у російському переведенні — Мадонна скотного двору, М., 1961; На переправі. Годинник, в збірці: Шведська новела XIX—XX вв.(століття), М., 1964.
