Лупан Андрій Павлович [народився 2(15) .2.1912, сіло Мігулени, нині Резінського району], молдавський радянський письменник і громадський діяч, академік АН(Академія наук) Молдавською РСР (1961). Член КПРС з 1956. Народився в селянській сім'ї. У 1941 закінчив агрономічний факультет Кишинівського сільськогосподарського інституту. Друкується з 1932. Будучи студентом, вступив в ряди підпільної Румунської комуністичної партії, брав участь в революційному русі. Вже в перших віршах проявив себе як поет-громадянин, симпатії якого віддані трудівникам. Перша збірка «Вірші» опублікований в 1947; автор пише про життя молдавського села, про події військових років (1941—45). Потім вийшли збірки: «Вступ до балади» (1954), «майстер-творець» (1958), «Брат землі» (1959), «Закон гостинності» (1966; Державна премія Молдавської РСР, 1967) та інші. Поезія Л., рік від року стаючи глибшим і філософічнєє, пройнята органічним зв'язком з сучасністю, виражає думки і настрої сучасної людини — творця нового світу. П'єса «Світло» (1948) присвячена подіям в період колективізації молдавського села. Л. — автор нарисів і літературно-критичних статей. Переклав молдавською мовою твори А. С. Пушкіна, Н. А. Некрасова, В. В. Маяковського і інших. Голова правління СП(Збори постанов) Молдавської РСР (1946—60), секретар СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР) (1959—71). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань, депутат Верховної Ради Молдавської РСР 2, 3, 6 і 7-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 3 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: Кравець Р., Андрій Лупан, Кишинів, 1959; Нарис історії молдавської радянської літератури, М., 1963; Макаров А. Н., Людині про людину. Вибрані статті, М., 1971.
