Лукьянов Сергій Володимирович [14(27) .9.1910, село Ніжнєє, Донбас, — 1.3.1965, Москва], російський радянський актор, народний артист РРФСР (1952). Закінчив гірничопромислове училище, працював шахтарем, брав участь в самодіяльності. У 1928—31 вчився в школі при Харківському театрі імені Шевченка. Грав в Харківському Краснозаводськом, в Архангельськом і інших театрах. У 1942—55 і з 1963 актор Театру імені Вахтангова. У 1955—56 працював в московському Театрі імені Володимира Маяковського, в 1956—63 — в МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) е. Кращі ролі: Сафонов («Російські люди» Симонова), Прокоп Таренко і Кондрат Тополя («Приїжджайте в Дзвінок» і «Макар Діброва» Корнейчука), Кучерявець («Гроза» Островського) — Театр імені Вахтангова; Лопахин («Вишневий сад» Чехова) — МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького). Найбільша робота — роль Єгора Буличева («Єгор Буличев та інші» Горького, Театр імені Вахтангова, Державна премія СРСР, 1952). Для акторської індивідуальності Л. були характерні мужній ліризм, гумор, справжня народність, тяжіння до сучасної теми. Знімався в кіно. Перша роль — слідчий Ларцев («Поєдинок», 1945). Потім зіграв ролі: Гордея Ворона («Кубанські козаки», 1950), Василя Бортникова («Повернення Василя Бортникова», 1953), Матвія Журбіна («Велика сім'я», 1954), полковника Афанасьева («Справа Румянцева», 1956). Державна премія СРСР (1951). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
