Лорія Пармен Онісимовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лорія Пармен Онісимовіч

Лорія Пармен Онісимовіч [народився 18(30) .7.1896, Квакуде, нині Самтредського району], грузинський радянський письменник. Член КПРС з 1940. Народився в селянській сім'ї. Займався самоосвітою. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. Друкується з 1920. У його творчості відбито минуле і сьогодення Аджарії. У романах «Чай» (частина 1—2, 1937—38), «Світанок в ущелині» (1939) показані герої — будівельники соціалістичного суспільства. На історико-революційних теми написані романи «Мевлуд» (1941) і «Хвилі» (1953). У 1954 опублікований роман «В шахтах» про трудівників Чиатури; у 1956—60 роман «Сини» про будівельників заводу. Роман «Надії прийдешнього» (1965) присвячений життю грузинської молоді. Пише також для дітей («Дитячі розповіді», 1951). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.