Лордкипанідзе Нико (Микола Мерабовіч) [17(29) .9.1880, сіло Чунеши, нині Цхалтубського р-н(район) а, — 25.5.1944, Тбілісі], грузинський радянський письменник. Народився в сім'ї світового посередника. Вчився в Харківському університеті, звідки був виключений за участь в студентських демонстраціях в 1900 і 1902. Вчився в Австрії і Германії, закінчив Гірську академію в Леобене (Австрія) в 1907. У 1907 повернувся до Грузії, був викладачем. У 1921—24 голова Союзу працівників мистецтв Грузії. Друкувався з 1902. Л. створив твори великого соціального звучання, з перших розповідей заявивши про себе як письменник, прагнучий осмислювати основні проблеми історії і сучасності. У розповідях «Продається Грузія» (1910), «Грізний володар», «Лицарі» (обидва — 1912), в повести «Ліхолетье» (1914—19) він викривав вдачі буржуазії і феодальної аристократії. Життя вироджуваного дворянства складає вміст серії новел «Зруйновані гнізда» (1916). У історико-революційній повісті «Із стежин на рейки» (1923) відбита боротьба грузинського народу за свободу. Оптимістична, жізнеутверждающа повість «Скульптор» (1936). Героїчній боротьбі радянського народу з фашистськими загарбниками присвячені повести «Нескорені» (1943) і «Повернення колишнього полоненого» (1944). Творчість Л. входить в скарбницю грузинської літератури; воно зробило великий вплив на розвиток грузинської радянської літератури, її мова.
Соч.:В російському переведенні — Вибране. [Вступна стаття Е. Лундберга], Тб., 1948; Вибране, М., 1951; Грізний володар, Тб., 1958.
