Лопіталь Мішель де
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лопіталь Мішель де

Лопіталь (L’hospital або L’hôpital) Мішель де (між 1505 і 1507, Егперс, — 13.3.1573, замокнув Белеба, поблизу Парижа), французький державний діяч. Вивчав право в Тулузе і Падує. У 1560—68 канцлер Франції. Прагнучи до зміцнення абсолютизму, закликав католиків і гугенотів в період релігійних воєн до примирення, до віротерпимості. У січні 1562 за ініціативою Л. був виданий «едикт терпимості», що надавав гугенотам право богослужіння (поза містами). Проте спроби Л. примирити ворогуючі релігійні партії в умовах різкого загострення соціальних протиріч успіху не мали. У 1568 Л. був вимушений відійти від державної діяльності. Автор багаточисельних юридичних і публіцистичних вигадувань, мов, поетичних творів на латинській мові.

  Соч.: Œuvres complétes, v. 1—3, P., 1824—25; Œuvres inédites, v. 1—2, P., 1825—26.

 

  Літ.: Лучицкий І. Ст, М. Лопіталь і його діяльність по відношенню до французьких релігійних партій 16 століть, «Університетські вісті», До., 1870 № 10; Heritier J., М. de l’hospital, P., 1943; Buisson A., M. de l’hospital, P., 1950.