Лонзі Жан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лонзі Жан

Лонзі (Longuet) Жан (10.5.1876, Лондон, — 1938, Париж), діяч французького і міжнародного робочого руху. Син Шарля Лонзі і дочці К. Маркса Женні. По професії адвокат. В кінці 19 — початку 20 ст активно співробітничав в соціалістичному друці (у Ж. Жоресом газеті «Юманіте», що видавалася, і інших). Брав участь в підставі (1916) газети «Попюлер» («Le Populaire»), що стала згодом центральним органом французької Соціалістичної партії. У роки 1-ої світової війни 1914—18 очолив в Соціалістичній партії центристсько-пацифістську меншість. В. І. Ленін характеризував Л. і його прибічників як французьких каутськианцев (див. Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 31, с. 467), що проводили погоджувальну політику по відношенню до социал-шовіністів. Л. засуджував військову інтервенцію проти Радянської Росії. Після утворення Комінтерну (1919) Л. виступив проти приєднання Соціалістичної партії до нього, а з розколом соціалістичній партії і утворенням компартії (1920) став одним з лідерів центристського крила Соціалістичної партії. Входив в керівництво 2-го Інтернаціоналу. У 30-і роки Л. активно брав участь в міжнародних організаціях боротьби з фашизмом і війною, виступав за зближення французьких соціалістів і комуністів.

загрузка...