Лондонський університет (University of London), один з найбільших університетів і науково-дослідних центрів Великобританії, заснований в 1836 відповідно до указу короля Вільгельма IV як установа, правомочна присуджувати вчені міри студентам певних університетів країни (після відповідних іспитів). З 1898 Л. в. в результаті реорганізації став виконувати також функції вищого учбового закладу. У 1907 і 1910 до складу Л. в. по спеціальній постанові парламенту включені відповідно Університетський (заснований в 1826) і Королівський (заснований в 1829) коледжі (у складі кожного 5 факультетів: гуманітарний з відділенням витончених мистецтв, юридичний, технічний, медичний і природничонауковий). Діяльність Л. в. регламентується Статутом, прийнятим в 1926. У складі Л. в. (1972): факультети — природних наук, гуманітарних наук, технічних наук, економічних, юридичних, теологічних медичних, педагогічних, музики; науково-дослідні інститути по різних областях суспільних і природних наук, у тому числі інститути по вивченню Південної Америки, по вивченню США, обчислювальної техніки, германоведенія, історії, археології, педагогіки (головний методичний і науково-дослідний центр) і др.; понад 30 шкіл і коледжів, у тому числі Імперський коледж природних наук і техніки, школи економічних наук, по вивченню слов'янських країн і країн Східної Європи, по вивченню країн Сходу і Африки, і ін. У 1947 при Л. в. організована Британська медична федерація (що є по суті аспірантурою) з 16 науковими установами, в їх числі інститути онкології, кардіології, неврології, психіатрії, педіатрії і ін. У бібліотеці Л. в. близько 1 млн. тт. (є також бібліотеки при школах і коледжах). У 1971/72 навчальному році в Л. в. виучувалося 73,6 тисяч студентів, з них понад 35 тисяч — на заочному відділенні і що складають іспити екстерном, працювало більше 1,4 тисяч викладачів, у тому числі близько 900 професорів. Л. в. видає наукову і науково-методичну літературу.
