Лозінський Михайло Леонідович [8(20) .7.1886, Петербург, — 1.2.1955, Ленінград], російський радянський поет, перекладач. Спочатку виступав як поет (збірка віршів «Гірський ключ», 1916). Після Жовтневої революції 1917 активно працював над переведеннями західноєвропейської класики (В. Шекспір, М. Сервантес, Мольер, Корнель, Лопе де Вега, Р. Роллан) і літератури народів СРСР (Фірдоуси, Саят-Нова, Н. Бараташвілі). Найбільш крупна робота Л. — переведення «Божественній комедії» Данте (1939—45; Державна премія СРСР, 1946). Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Літ.: Томашевський Би., Майстер переведення, «Мистецтво і життя», 1940 № 8; Еткинд Е., Мистецтво перекладача, «Іноземна література», 1956 № 3; Короп І., Перетворення, Про переведення поезії, «Зірка», 1966 № 4; Івановський І., Про двох майстрів, «Північ» 1969 № 6.
