Лобов Семен Семенович (1888—30.10.1937), радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1913. Народився в селі Песьково, нині Юхновського району Калузької області в сім'ї селянина. Робітник-металіст. У революційному русі з 1910. З 1913 партійний організатор на заводі Розенкранца в Петербурзі. Після Лютневої революції 1917 член комітету Виборгського РСДРП(б), в жовтні 1917 член Петербурзького комітету РСДРП(б). З 1918 член Президії Петрограду ЧК; з травня 1919 голова Саратовською ЧК, член Саратовського губкома РКП(б). З травня 1920 уповноважений ВЧ(висока частота) До(Всеросійська надзвичайна комісія) по Башкирії, голова Башкирською ЧК, нарком внутрішніх справ Башкирської республіки. З 1921 на господарській роботі в Петрограді; у 1924—26 голова Севзаппромбюро, член Главконцесськома, член Північно-західного бюро ЦК ВКП(б), член Президії ВСНХ(Вища рада народного господарства) СРСР. З 1926 голова ВСНХ(Вища рада народного господарства) РРФСР, начальник Главенерго ВСНХ(Вища рада народного господарства) РРФСР, заступник голови ВСНХ(Вища рада народного господарства) СРСР. З грудня 1930 заступник наркома постачання СРСР. З 1932 нарком лісової промисловості СРСР, з 1936 нарком харчової промисловості СРСР. Делегат 11—17-го з'їздів партії, на 11-м-коді з'їзді обирався кандидатом в члени ЦК, на 13—17-м-коді з'їздах — член ЦК ВКП(б). Нагороджений орденом Червоного Прапора.
Літ.: Лейкина Е., С. С. Лобов, в кн.: Герої Жовтня, т. 2, Л., 1967.
