Лобанов Павло Павлович [р. 2(15) .1.1902, село Старо, нині Дмітревського району Московської області], радянський державний діяч, учений-економіст в області сільського господарства, академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1948), президент ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1956—61 і з 1965). Герою Соціалістичного Труда (1971). Член КПРС з 1927. У 1925 закінчив Московську з.-х.(сільськогосподарський) академію ім. До. А. Тімірязева. У 1936—37 завідувач кафедрою в Московському інституті землеустрою. У 1937 ректор Воронежського з.-х.(сільськогосподарський) інституту. Заступник наркома (1937—38) і нарком (1938) землеробства РРФСР, нарком зернових і тваринницьких радгоспів СРСР (1938—46). 1-й заступник міністра сільського господарства СРСР (1947—53). 1-й заступник голови Ради Міністрів РРФСР і міністр сільського господарства РРФСР (1953—55). Заступник голови Ради Міністрів СРСР (1955—56). Заступник голови Держплану СРСР (1961).
На 18-м-коді з'їзді КПРС вибраний членом Центральної ревізійної комісії. Делегат 20, 23 і 24-го з'їздів КПРС. На 20-м-коді з'їзді КПРС — кандидат в члени ЦК КПРС. У 1956—62 голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4, 5, 7, 8-го скликань і депутат Верховної Ради РРФСР 1—4-го скликань. Почесний академік Академії з.-х.(сільськогосподарський) наук ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1968) і Болгарською АН(Академія наук) (1967), іноземний член Польської АН(Академія наук) (1971). Почесний член Королівського з.-х.(сільськогосподарський) суспільства Великобританії (1968).
Основні праці по системах ведення сільського господарства в різних природно-економічних зонах, інтенсифікації сільського господарства нечорноземної зони цілинних і покладів земель. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
