Личев Іван Акимовіч [народився 30.5(11.6). 1881, сіло Обшаровка, нині області Куйбишевськой, — 16.11.1972, Москва], учасник революційного руху в Росії, радянський партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в сім'ї селянина. Працював в Астрахані і Самаре кочегаром, помічником машиніста. З 1902 служив на Чорноморському флоті. У 1905 повстанець на броненосці «Потемкин», член суднового комітету. У 1907—17 в еміграції у Румунії, Канаді, США; брав участь в робочому русі. У листопаді 1917 повернувся до Росії. У 1918—23 голова ревкомов Самари і Пугачевського повітів, заступник голови Самари губісполкома, голова губсоюза споживчих суспільств. У 1923—25 секретар Самари губкома партії. З 1929 генеральний консул СРСР у Великобританії. У 1932—35 голова ЦКК(Центральна контрольна комісія) і нарком РКИ Білорусії. З 1935 керівник справами ЦК ВКП (б). З 1938 на господарській роботі. Делегат 11, 13, 16, 17-го з'їздів партії; на 15-м-коді з'їзді обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія), на 17-м-коді — членом КПК ВКП (б). Член ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. З 1948 персональний пенсіонер. Автор спогадів «Потемкинци», 1935, 3 видання, 1965. Нагороджений 3 орденами, а також медалями. Похований в Одесі.
