Листяні породи , дерева і чагарники, переважно з пластинчастим листям, характерна особливість якого — розгалужене жилкування і наявність більш менш вираженого черешка. Відносяться до відділу покритосеменних. Л. п. виникли пізніше хвойних порід (що відносяться до відділу голосеменних) і відрізняються від них наявністю зав'язі, яка після запліднення перетворюється на плід (в хвойних утворюється сім'я). Деревина Л. п. характеризується різноманітністю складових її елементів (в хвойних лише трахеїди). Л. п. розділяються на твердолистяних (дуб, бук, граб, ясен, клен, саксаул і ін.) і мягколіственниє (береза, осика, вільха, липа, тополя і ін.). Поряд з породами, вимогливими до грунту (липа, ліщина), є порівняно маловимогливі (береза, акація біла). Серед Л. п. розрізняють породи морозостійкі (береза, осика) і теплолюбиві (абрикоса, скумпія, гледічия); світлолюбні з швидким зростанням (береза, тополя) і тіньовитривалі з повільним зростанням (липа, граб); довговічні (дуб, бук) і недовговічні (осика, тополя); посухостійкі (саксаул, фісташка, лох) і солеустойчивиє (гледічия, саксаул, сумахах). Л. п. розмножуються як насінним, так і вегетативним дорогою. Л. п. використовують в лісовому господарстві (деревина), полезахисному лісорозведенні, для створення протиерозійних насаджень, закріплення пісків, в озелененні і ін. Крім того, Л. п. дають технічна сировина (бересклет, евкомія, дуб, бирючина); харчові продукти: плоди (айва, ліщина), медоноси (липа, акація, верба), прянощі (лавр, верболіз); лікарські препарати (калина, береза, жимолость, липа, обліпиха).
