Лисенко Микола Вітальевіч [10(22) .3.1842, сіло Гріньки, нині Глобінського району Полтавської області, — 24.10(6.11) .1912, Київ], український композитор, диригент, педагог, фольклорист, основоположник національної музичної школи. У 1864 закінчив університет в Києві, в 1867—69 прошел курс Лейпцігської консерваторії по класу фортепіано і композиції; у 1874—76 удосконалювався в Петербурзькій консерваторії під керівництвом Н. А. Рімського-корсакова. Записував і обробляв українські народні пісні, створював хорові колективи, пропагував українські народні пісні. У 1904 на засоби прогресивної громадськості відкрив в Києві музично-драматичну школу (з 1918 — Вищий музично-драматичний інститут його імені), де вчилися багато видних представників українського мистецтва. Як композитор був переконаним послідовником «Могутньої купки» втілював в своїй творчості реалістичні принципи російської музичної школи на основі українського фольклору. Створив близько 20 творів для музичного театру, що заклали основу українського оперного мистецтва, у тому числі опери — «Різдвяна ніч» (2-я редакція 1882, Харків), «Утоплениця» (1885, Харків, на сюжет «Травневої ночі» Н. Ст Гоголя); оперету «Чорноморці» (1872). Величезну популярність придбала його опера «Наталка Полтавка» (1889, Одеса, по І. П. Котляревському), побудована на обробках народних пісень. Вершина оперної творчості Л. — героїко-романтічна опера «Тарас Бульба» (1890, поставлена 1924, Харків, по однойменній повісті Гоголя). Нещадною сатирою на царське самодержавство з'явилася опера «Енеїда» (1911, Київ, по Котляревському). Творчість Л. протікало в різних жанрах. Автор циклу «Музика до „Кобзарю»» Т. Р. Шевченка, що включає всілякі вокальні жанри від пісень до розгорнутих музично-драматичних сцен; багатьох романсів і пісень на слова І. Франко (у тому числі гімн «Вічний революціонер» — відгук на революційні події 1905—07), Л. Українки, А. Олеся, М. Старіцкого, Р. Гейнеа, А. Міцкевича, обробок народних пісень, камерно-інструментальних творів і досліджень, присвячених українській народній музиці.
Соч.: Характеристика музічніх особлівостей українських дум і пiceнь, віконуваніх кобзарем Вересаєм Київ, 1955; Народнi музічнi iнструменті на Українi, 2 видавництва, Київ, 1955; Про народну пicню i про народнicть в музіцi, Київ, 1955; Лісті, Київ, 1964.
Літ.: Гозенпуд А., Н. В. Лисенко і російська музична культура, М., 1954; Лисенко О. Н., Мікола Лисенко. Спогади сина, М., 1960; Архiмoвіч Л., Гордiйчук М., М. Ст Лісенко, Київ, 1963.
