Ле Шапелье закон , антиробочий закон, прийнятий у Франції в період Великої французької революції Засновницькими зборами 14 червня 1791 за пропозицією депутата (адвоката з Ренна, що виразив інтереси крупної буржуазії) І. Р. Ле Шапелье (Le Chapelier). Ле Ш. з. під страхом покарання (позбавлення політичних прав на один рік і штрафу в 500 фр.(франк)) забороняв об'єднання робітників в профспілки і ін. асоціації, а також страйки. «...Французськая буржуазія — писав із цього приводу До. Маркс, — на самому початку революційної бурі зважилася відняти у робітників тільки що завойоване право асоціацій» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23, с. 751—52). У 1794, в період якобінської диктатури, Ле Шапелье був страчений по звинуваченню в контрреволюційній діяльності, проте ухвалений за його ініціативою закон продовжував залишатися в силі. Він був скасований (відносно заборони страйків) лише в 1864; свобода діяльності профспілок була відновлена у Франції лише в 1884.
