Леріш (Leriche) Рене (12.10.1879, Роанн, — 28.12.1955, Кассис), французький хірург і фізіолог, член Паризької АН(Академія наук) (1945), Медичній академії і Академії хірургії Франції (1946). Медичну освіту здобув в Ліоне (1906). З 1937 завідувач кафедрою експериментальної медицини в Коллеж де Франс (Париж) і Ліоне. Один з творців нового фізіологічного напряму в хірургії: вважав хворобу не спотворенням нормальних, а виникненням нових функціональних співвідношень в організмі. Вивчав можливість впливу на кожен патологічний процес хірургічним дорогою. Основні роботи по вивченню наслідків поранень, що виявляються больовим синдромом, вивченню фізіологічних механізмів при хворобливих процесах в різних тканинах. Розробив методику блокад і оперативних втручань на симпатичній нервовій системі. За праці по лікуванню інфікованих ран нагороджений Лістеровськой медаллю (1939). Широко відома книга Л. «Філософія хірургії» (1951). Почесний доктор 30 іноземних університетів, почесний член ряду зарубіжних академій і суспільств, у тому числі Всесоюзного суспільства хірургів СРСР (1955).
Соч.: Bases de la chirurgie physiologique, P., 1955; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Спогад про моє минуле життя, М., 1966; Основи фізіологічної хірургії, Л., 1961.
Літ.: Плоткин ф. М., Рене Леріш, його життя і творчість, «Хірургія», 1958 № 1.
