Лепсе Іван Іванович [2(14) .7.1889, Рига, — 6.10.1929, Москва], радянський партійний і профспілковий діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в сім'ї робітника. Робітник-ливарник. У 1905—07 очолював партійну організацію на заводі в Ризі. З 1915 (після поранення на фронті) працював в Ризі і Петрограді. У 1917 голова районного комітету більшовиків сторони Петрограду. З квітня 1917 член Центрального правління Союзу металістів. У 1918 секретар комітету Петрограду Союзу металістів. З січня 1919 на політроботі в Червоній Армії, член комітету оборони Петрограду. У 1920 комісар 10-ої і 11-ої дивізій. У 1921 брав участь в придушенні контрреволюційного заколоту в Кронштадті. У 1921—29 голова ЦК Всесоюзного союзу робітників-металістів. Делегат 11—15-го з'їздів партії. На 11-м-коді і 12-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени ЦК РКП(б), на 13 — 15-м-код членом ЦК ВКП(6) Був членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР, членом Президії ВЦСПС, ВСНХ(Вища рада народного господарства), народним засідателем Верховного суду СРСР. Входив у Виконавче бюро Профінтерна. Брав участь в багатьох міжнародних конгресах і з'їздах профспілок. Нагороджений орденом Червоного Прапора. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Літ.: Лейкина Е., І. І. Лепсе, в збірці: Герої Жовтня т. 2, Л., 1967.
