Л. I (16.12.1790, Кобург, — 10.12.1865, Лакен), король з 1831, молодший син герцога Саксен-Кобургського. Служив в російській армії, в 1816 прийняв англійське підданство. На королівський престол зведений після Бельгійській революції 1830 за наполяганням англійського уряду. Орієнтувався на Великобританію.
Л. II (9.4.1835, Брюссель, — 17.12.1909, Лакен), король з 1865 з Саксен-Кобургськой династії. Син Л. I. У 70-х рр. 19 ст організував «Міжнародну асоціацію для дослідження і цивілізації Центральної Африки», потім «Міжнародну асоціацію Конго». Під прикриттям цієї асоціації захопив в 1879—84 обширних території в басейні р. Конго. У утвореному їм так званій Вільній державі Конго проводив політику колоніального пригноблення і грабежу африканського населення. У 1908 за велику компенсацію «поступився» бельгійській державі своїми особистими правами на володіння в Конго.
Л. Ill (р. 3.11.1901, Брюссель), король (у 1934—51) з Саксен-Кобургськой династії. 28 травня 1940 підписав акт про капітуляцію Бельгії перед фашистською Німеччиною і добровільно оголосив себе військовополоненим, розраховуючи за допомогою німецько-фашистських загарбників зберегти трон. У 1944 був вивезений гітлерівцями з країни (у 1945 знаходився в Швейцарії). У липні 1945 бельгійський парламент прийняв закон, що забороняв Л. Ill повернення в країну без спеціального дозволу. На референдумі 12 березня 1950, проведеному за наполяганням соціально-християнської партії, ті, що 57,68% брали участь висловилися за повернення Л. Ill в країну. Приїзд Л. Ill до Брюсселю 22 липня 1950 викликав в країні загальний страйк (29—30 липня). 1 серпня 1950 Л. Ill заявив про передачу трону синові Бодуену I . В липні 1951 відрікся від престолу.
