Ленінський заклик в партію , масовий прийом в РКП(б) передових робітників в 1924, Ст, що відбувалося у зв'язку з кончиною, І. Леніна. Єднання трудящих з партією, їх бажання продовжити справу Леніна виразилося в прагненні робітників вступити в РКП(б). На робочих зборах заводів і фабрик приймалися резолюції — всім колективом вступити в партію. Пленум ЦК РКП(б) (29—31 січня 1924) відзначив величезне політичне значення масового вступу робітників в партію і, щоб додати йому організований характер, оголосив ленінський заклик. Він прийняв звернення «До робітників і робітниць» і спец.(спеціальний) постанова «Про прийом робітників від верстата в партію». Пленум постановив приймати в партію виключно робочих, зайнятих в промисловому виробництві; особлива увага приділялася залученню в РКП(б) робітників-комсомольців; ЦК виніс ухвалу про прийом в партію 20 тис. селян бідняків і середняків. Дозволялося подавати групові заяви, але прийом проводився індивідуально на відкритих партійних зборах. За відсутності у вступаючих рекомендації ЦК надав право партійним комітетам розглядати такі заяви на загальних зборах робочих підприємств при активній участі безпартійних. Це сприяло відбору кращих робітників для прийому в партію і укріплювало її зв'язки з масами. Для проведення ленінського заклику був встановлений термін з 15 лютого до 15 травня. З 22 січня по 15 травня 1924 було подано понад 350 тис. заяв, прийнято — 241,6 тис. чоловік, з них 92,4% робітників. В результаті покращав соціальний склад РКП(б) (янв. 1924 робітників в партії 44%, травень 1924—60%). Ленінський заклик в партію з'явився доказом величезного авторитету партії, сприяв зміцненню диктатури пролетаріату, союзу робочого класу з селянством.
Літ.: КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 2, М., 1970, с. 534—36; т. 3, М., 1970, с. 11—16; Історія КПРС, т. 4, кн. 1, М., 1970, с. 315—19; Горлов П. М., Ленінський заклик, М., 1962.
