Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури
Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектура ім. І. Е. Ріпина, старий в СРСР художній вуз. Заснований в 1757 в Петербурзі як Виховне училище Імператорської академії витівок, перетворене в 1894 у Вище художнє училище; після Жовтневої революції 1917 — Державні вільні художні майстерні, з 1926 — Вищий художньо-технічний інститут, в 1932—44 — Ленінградський інститут живопису архітектура і скульптури (з 1933 — у складі Всеросійської академії витівок), з 1944 — Л. і. ж., с. і а. ім. І. Е. Ріпина, з 1947 знаходиться в системі АХ(Академія витівок) СРСР.
Вихованцями училища (інституту) були: А. П. Лосенко, Ст І. Баженов, Ф. І. Шубін, А. А. Іванов, О. А. Кипренський, До. П. Брюллов, І. Н. Крамськой, П. П. Чистяков, І. Е. Ріпин, Ст І. Суріков, І. І. Шишкин, М. М. Антокольський, І. До. Айвазовський, Ст М. Васнецов Ст А. Серов, Н. К. Реріх і др.; майстри радянського образотворчого мистецтва і архітектури — Б. М. Кустодієв, М. Ст Нестеров, І. І. Бродський, І. Е. Грабарь, А. А. Рилов, І. А. Фомін, Ст А. Щуко, А. Ст Щусев, Л. Ст Руднев, С. Т. Коненков, Е. Ф. Белашова, М. Р. Манізер, Ст Ст Лішев, Е. Ст Вучетіч, Ст М. Ліщини, Ю. М. Непрінцев, Ст Би. Пінчук, А. Ф. Пахомов, Вл. А. Серов, І. А. Срібний, А. А. Мильников, Е. Е. Моїсєєнко, М. К. Аникушин і ін.
У складі інституту (1973): факультети — живопис, графіки, скульптури, архітектура, теорії і історії мистецтв (останній має заочне відділення); майстерні станкового живопису, театрально-декораційному живопису, монументальному живопису, реставраційна майстерня, аспірантура, 11 кафедр, при інституті середня художня школа.
В 1972/73 навчальному році в інституті виучувалося близько 1,6 тис. студентів, працювало понад 150 викладачів, у тому числі 21 професора і доктора наук, 80 доцентів і кандидатів наук, 8 дійсних членів АХ(Академія витівок) СРСР, 7 народних художників СРСР. Інституту надано право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації. За роки існування інститут підготував понад 11 тис. художників, архітекторів, теоретиків і істориків образотворчого мистецтва. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1957).
