Леннеп (Lennep) Якоб ван (24.3.1802, Амстердам, — 25.8.1868, Остербек), нідерландський письменник. Син філолога Д. Я. ван Леннепа. Був адвокатом. У 1833 опублікував історичний роман «Приймальний син» у дусі Ст Ськотта. Наслідувальними були і інші історичні романи Л.: «Декамськая троянда» (1836, російське переведення 1841), «Фердинанд Хейк» (1840) про голландського авантюриста 18 ст, «Елізабет Мюс» (1850—1851) на сюжет з життя державного діяча 17 ст Я. де Вітта. Реалістична спостережливість Л. виявилася в романі «Пригоди Класье Зевенстер» (1866) про долю дівчинки-найди, де письменник використовував прийоми жанру крутійського романа. Писав також новели, п'єси. Автор філологічного дослідження «Словник моряка» (1856).
Соч.: Romantische werken, deel 1—23, Rotterdam, 1856—72.
Літ.: Busken-huet До., Litterarische fantasien en kritieken, deel 1—25, Haarlem [1876—88]; Lennep М. F. van, Het leven van Mr. Jacob van Lennep, deel 1—2, Arnst., 1909 (є бібл.).
