Лендьельськая культура
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лендьельськая культура

Лендьельськая культура , археологічна культура епохи енеоліта (2600—2100 до н.е.(наша ера)). Названа по поселенню і могильнику в общині Лендьель (Lengyel) в південній Угорщині (досліджувалися угорським археологом М. Восинським в 1882—88). В період найбільшого поширення Л. до., окрім південної частини Карпатської улоговини, існувала на території Австрії, південної Польщі, Чехословакії, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Знаряддя праці кам'яні (оббиті і поліровані) і кістяні. Зустрічаються окремі мідні предмети. Кераміка прикрашена розписом або різьбленим орнаментом; багато зооморфних і антропоморфних судин і керамічних статуеток. Населення займалося землеробством і скотарством. Поселення інколи оточувалися ровами. Житла наземні (прямокутні стовпові). Поховання — скорчені на боці трупоположенія, рідше — трупосожженія.

 

  Літ.: Тотра F. von, 25 Jahre Urgeschichtsforschung in Ungarn. 1912—1936, «Bericht der Römisch-Germanischen Kommission des Deutschen Archäologischen Instituts», 1937, Bd 24/25.