Ленгник Фрідріх Вільгельмович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ленгник Фрідріх Вільгельмович

Ленгник Фрідріх Вільгельмович (партійний псевдонім — Зарин, Курц, Васильев, «Кіл») [12(24) .1.1873, Гробіня, нині Лієпайського району Латвійської РСР, — 29.11.1936, Москва], радянський партійний і державний діяч. Член Комуністичної партії з 1893. Народився в сім'ї вчителя. У 1896 закінчив Петербурзький технологічний інститут. Осенью 1896 арештований у справі Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу» і в 1898 висланий в Енісейськую губернію. У 1899 в числі 17 соціал-демократів засланців підписав «Протест російських соціал-демократів» проти «Кредо» «економістів», складене Ст І. Леніном. Повернувшись із заслання, з 1901 вів партійну роботу в Екатерінославе (Дніпропетровськ), Самарі (Куйбишев), Києві; агент «Іскри»; член Організаційного комітету із скликання 2-го з'їзду РСДРП. На 2-м-коді з'їзді партії (1903) заочно вибраний членом ЦК, членом Ради партії від ЦК РСДРП. Член «Північного бюро» ЦК в Москві (1904). У 1905—17 вів партійну роботу в Таліні, Екатерінославе, Москві, Самарі, Петербурзі. Учасник Жовтневої революції 1917 в Петрограді. Був членом колегії Наркомпроса, членом колегії ВСНХ(Вища рада народного господарства), Наркомвнешторга. У 1923 член колегії НК РКИ СРСР, в 1928—29 керував Комітетом із стандартизації. Делегат 13—17-го з'їздів партії; на 12—15-м-коді з'їздах обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП(б). Автор спогадів про Леніне. Опублікував ряд науково-технічних статей по питаннях стандартизації і винахідництва.

загрузка...

 

  Літ.: Мурашок А., Ф. Ст Ленгник, Л., 1966.