Лаццароні (італ. lazzaroni — жебраки, босяки), декласовані пролетарські для люмпена елементи в Південній Італії. Спочатку так називали повстанців 1647 в Неаполі під керівництвом Мазаньелло. У 18—19 вв.(століття) цей термін став застосовуватися до всієї маси бідного населення Південної Італії, а також ряду ін. країн. Контрреволюція використовувала Л. у боротьбі проти революційного руху, наприклад при кривавій розправі Бурбонів з неаполітанською революцією 1799.
