Лассила (Lassila) Майю (основний псевдонім; справжнє ім'я Алгот Унтола Тієтвяйнен, Untola Tietäväinen; ін. псевдоніми — Ірмарі Рантамала, І. І. Ватанен) (28.11.1868, Тохмаярві, Західна Карелія, — 21.5.1918, Хельсінкі), фінський письменник. Закінчив вчительську семінарію, в 1900—04 жив в Петербурзі, зближувався з представниками російського визвольного руху, що знайшло віддзеркалення в автобіографічному романі «Хархама» (1909). У гумористичній повісті «За сірниками» (1910, російське переведення 1951) Л. виступив як сатирик реалістичного напряму. У повістях і комедіях («Коли закохуються вдівці», 1911; «Діти природи», 1912, і ін.) змальовував головним чином сільське середовище, з особливою гостротою підкреслював дрібнобуржуазні сторони селянської психології. У повістях «Надрозумний» (1915), «Воскреслий з мертвих» (1916) Л. обрушився на буржуазне суспільство в цілому. У 1916—18 співробітничав в робочій газеті «Тюемієс», його революційна публіцистика виражає глибоку віру в перемогу соціалізму. Був розстріляний фінськими білогвардійцями.
Соч.: Totuuden nimessä. Hels., 1948; Valitut teokset, Hels., 1954; у русявий.(російський) пер.(переведення) — За сірниками... [Вступ. ст. Е. Карху], Петрозаводськ, 1969; Пірттіпохья і її мешканці, в кн.: Фінські повісті XIX—XX вв.(століття), Л., 1970.
Літ.: Карху Е., Дорога до революції. (Уроки Майю Ласспла), «Іноземна література», 1968 №12; його ж, Нариси фінської літератури початку XX століття, М. — Л., 1972; Erho Е., Maiju Lassila, Turku. 1957 (бібл. с. 169 — 173).
