Лану Арман
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лану Арман

Лану (Lanoux) Арман (р. 24.10.1913, Париж), французький письменник. Дебютував детективним романом «Убита канадка» (1943). Найбільш зрілий твір Л. — трилогія «Безумна Грета»: романи «Майор Ватрен» (1956, російське переведення 1957), «Побачення в Брюгге» (1958) і «Коли море відступає» (1963, російське переведення 1965; Гонкуровськая премія). Романи об'єднані загальною темою безумства світу, що виявляється як у формі психічних захворювань («Побачення в Брюгге»), так і у формі соціальної потворності — війни, фашизму («Майор Ватрен»). У романі «Коли море відступає» антивоєнна тема переростає в антифашистську.

  Естетика Л. пов'язана з кращими традиціями французького натуралізму. Інтерес Л. до письменників 19 ст виявляється в книгах «Здрастуйте, Еміль Золя» (1954, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) і «Мопассан» (1967, русявий.(російський) пер.(переведення) 1971). Роботи Л. «Полька гармат» (1971) і «Червоний півень» (1972) присвячені історії Паризької Комуни 1871. У манері натуралістів витримані нариси Л. — «Фізіологія Парижа» (1954) і «Любов дев'ятисотих років» (1961), в яких за іронічністю побутових і пейзажних зарисовок ховається гостра критика буржуазного суспільства. Л. виступає як поет (збірки «Рознощик», 1952, «Образи Епіналя», 1969) і драматург (п'єса «Чоловік у фраку»).

 

  Соч.: Le violon dans le feu, P., 1967.

 

   Літ.: Евніна Е. М., Сучасний французький роман. 1940—1960, М., 1962 (є бібл.); Пузіков А. І., Портрети французьких письменників [М., 1967]; Wurmser A., Si la Commune m''était contée..., «Les Lettres françaises», 1971, 12—18 mai № 1385, р. 8.

  Л. А. Зоніна.

А. Лану.