Ландовська (Landowska) Ванда (5.7.1877, Варшава, — 16.8.1959, Лейквілл, Коннектікут, США), польська клавесиністка, піаністка, педагог і музикознавець. Вчилася у Варшаві у А. Міхаловського (фортепіано), в Берліні у М. Мошковського і Г. Урбана (композиція). З 1900 жила в Парижі, де виступала як піаністка, з 1903 — і як клавесиністка. З 1906 гастролювала в країнах Європи, у тому числі в Росії (1907, 1909, 1913). Виступала як лектор. Викладала гру на клавесині в Берліні, Базелі і Парижі. Заснувала школу старовинної музики в Сен-Ле-ла-форі (поблизу Парижа). З 1941 працювала в США. Багаточисельні концертні турне по різних країнах і грамзаписі принесли Л. світову популярність. З її ім'ям пов'язано відродження клавесина на сучасній концертній естраді і музики клавесиністів. Для неї написані і їй присвячені концерти для клавесина з оркестром М. де Фальі (1926) і Ф. Пуленка (1929). Л. — автор оркестрових і фортепіанних п'єс, хорових пісень, каденцій до концертів І. Гайдна, Ст А. Моцарта. Опублікувала ряд робіт про І. С. Бахе і клавесинну музику, у тому числі «Старовинна музика» (1909).
Літ.: Gavoty Ст, Hauert R., Wanda Landovska, Genéve, 1457.
