Ламартін Альфонс Марі Луї де
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ламартін Альфонс Марі Луї де

Ламартін (Lamartine) Альфонс Марі Луї де (21.10.1790, Макон, департамент Сона і Луара, — 28.2.1869, Париж), французький поет-романтик, політичний діяч, історик; член Французької академії (1829). Дворянин за походженням. Виховувався в ієзуїтському коллеже; у 1820 вибрав кар'єру дипломата. Перші ж книги Л. («Поетичні роздуми», 1820, «Нові поетичні роздуми», 1823) принесли йому славу того, що зачинає романтичної лірики у Франції. У подальшому, проте, елегійне розкриття душевних таємниць все помітніше витісняється у нього молитовною одою («Поетичні і релігійні гармонії», 1830), метафізіко-спірітуалістічнім проповідуванням (уривки містичної епопеї «Жоселен», 1836, і «Падіння ангела», 1838), злегка присмаченим філантропічною моралізацією («Поетичні споглядання», 1839).

загрузка...

  Л.-политик спочатку виступив як представник консервативного дворянства. Вибраний при Липневій монархії в палату депутатів (1833), він на перших порах прилучився до роялістської опозиції, проте з 1840 перейшов на сторону буржуазних лібералів. Мови в палаті, апологія жирондистів і негативна характеристика якобінців в «Історії жирондистів» (1847, російське переведення 1871—72), а також діяльність Л. під час Февральсой революції 1848, коли він був міністр закордонних справ і грав велику роль в Тимчасовому уряді, зробили його «...классичеським героєм цієї епохи, коли під поетичними кольорами і риторичною мішурою ховалася зрада народові» (Енгельс Ф., див.(дивися) Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 6, с. 289). Потерпівши поразку на президентських виборах в грудні 1848, він зайнявся складанням історичних компіляцій («Історія Росії», 1855, і ін.), опублікував «Загальнодоступний курс літератури» (1856), а також спогади, що імітують романтичну повість («Грациелла», 1852, і ін.).

  В Росії вірші Л. переводили Ф. І. Тютчев, А. І. Полежаєв, А. А. Фет, П. А. Козлів, Ст Я. Брюсов, Би. До. Лівшиц.

 

  Соч.: Ceuvres poétiques complétes. Texte établi, annoté et présenté par M.-F. Guyard [P., 1963]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Вірші], у кн.: французькі вірші в пер.(переведення) русявий.(російський) поетів. XIX—XX вв.(століття) [Складання, вступить. стаття і коментарі Е. Еткинда], М., 1969.

 

  Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про мистецтво, т. 1, М., 1957, с. 463, 474—81; Шахів А., Нариси літературного руху в першу половину XIX ст, СП(Збори постанов) Би, 1894; Обломієвський Д., французький романтизм. Нариси, М., 1947; Рабіновіч Р., А. де Ламартін, в кн.: Письменники Франції, сост. Е. Р. Еткинд, М., 1964; Корбі Ш., Ламартін і Росія, в кн.: Російсько-європейські літературні зв'язки, М. — Л., 1966; Guillemin Н., Lamartine, l''homme et l''ceuvre, P. [1940]; його ж, Lamartine en 1848, P., 1948; Guyard M.-F., A. de Lamartine, P. [1956]; його ж État présent des études lamartiniennes, «L''information littéraire», 1961 № 3; Actes des Congrés des Journées européennes lamartiniennes, v1—3, Macon, 1961—69; Lamartine. Le livre du centenaire. Etudes recueillies et prés. par P. Viallaneix, P. [1971].

  С. І. Веліковський.

А. де Ламартін.