Ламанов Іван Іванович (1898—13.9.1931), активний учасник боротьби з басмацтвом в Середній Азії, герой-прикордонник. Член Комуністичної партії з 1917. Народився в Харківській губернії в сім'ї селянина-бідняка. Після Лютневої революції 1917 очолив червоногвардійський загін, який під час Великої Жовтневої революції брав участь у встановленні Радянської влади в Харківській губернії. В період Громадянської війни 1918—20 командував 1-м-код Печенізьким радянським полком (пізніше 368-й стрілецький полк 41-ої дивізії), який успішно бився проти білогвардійських військ Деникіна. З 1922 служив в пограничних військах. Закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1928). У 1928—31 помічник начальника Управління пограничної охорони і військ ОГПУ в Середній Азії, керував операціями по ліквідації басмацьких банд. Загинув в бою з басмачами в колодязя Чагил в Каракумах. Нагороджений орденом Червоного Прапора і знаком «Почесний чекіст».
