Лалаян Ерванд Олександрович [13(25) .3.1864, Александрополь, нині Ленінакан, — 24.2.1931, Єреван], радянський етнограф, фольклорист і археолог. У 1894 закінчив Женевський університет. У 1896—1916 випускав етнографічне періодичне видання «Азгагракан андес» (вийшло 26 томів). Один з організаторів Вірменського етнографічного суспільства (1906—17). У 1909 в Тбілісі за ініціативою Л. був створений етнографічно-археологічний музей, в 1921 переведений до Єревану: на його основі створений Державний історичний музей Вірменії, директором якого став Л. Основниє роботи по етнографії вірмен і по археології Вірменії.
Літ.: Меліксет-Беков Л. М., Вірменський етнограф-археолог Е. А. Лалаян, «Радянська етнографія», 1936 № 4 — 5 (є перелік осн. праць Л.); Мелік-Пашаян До. Ст, Життя і діяльність Ерванда Лалаяна, там же, 1965 № 2.
