Лакербай Михайло Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лакербай Михайло Олександрович

Лакербай Михайло Олександрович [6(19) .1.1901, Мерхеулі, нинеГульріпшського району Абхазької АССР, — 15.10.1965, Москва], абхазький радянський письменник, драматург, театрознавець, заслуженого на діяча мистецтв Абхазькою АССР (1961). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. У 1929 закінчив юридично-економічний факультет Тбіліського політехнічного інституту, в 1937 — Вищі сценарні курси в Москві. Один з тих, що зачинають абхазької радянської літератури. Друкуватися почав в 1919. У 1921—25 співредактор першої абхазької радянської газети «Апсни капш» («Червона Абхазія»). Написав комедії «Потомок Гечей» (1939, постановка 1940) і «В яру Сабиди» (1940, постановка 1941), історичну драму «Данакай» (1946—47, постановка 1956) і ін., лібретто обпер, оперет і музичних комедій. Найбільшу популярність принесли йому новели. Лаконічні, національно колоритні, повні гумору, вони відображають життя абхазького народу до Жовтневій революції і за радянських часів, пройняті духом інтернаціоналізму, глибоко гражданственни.

  Соч.: Іьимтакуа рєїзга. Х-томкни, т. 1—2 —, Aya, 1968—71 — ; Аламис, Aуççыду, «Алашара», 1971 № 11.

  Е. С. Лакербай.