Лавріненков Володимир Дмитрович (народився 17.5.1919, Птахино, нині Починковського району Смоленської області), радянський воєначальник, генерал-полковник авіації (1971), двічі Герою Радянського Союза (1.5.1943 і 1.7.1944). Член КПРС з 1942. Закінчив Чугуївське військове авіаційне училище (1941), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1948), Вищу військову академію ім. К. Е. Ворошилова (1954). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 брав участь в боях на Західному, Воронежському, Сталінградському, Південному, 3-м-код і 1-м-код Белоруссом фронтах в посадах: командира ланки, ескадрильї (1942—1944); командира 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку (1944—45). Виробив 448 бойових вильотів, брав участь в 134 повітряних боях, особисто збив 35 і в групових боях 11 ворожих літаків. У серпні 1943 при тарані літака противника викинувся з парашутом, був схоплений гітлерівцями, але біг до партизанів і повернувся в свою частину. Після війни на відповідальних посадах у ВПС(військово-повітряні сили). Нагороджений орденом Леніна, 6 орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки і медалями. У р. Корчівка Смоленської області встановлена бюст Л.
