Лабіш (Labiche) Ежен Марен (5.5.1815, Париж, — 23.1.1888, там же), французький драматург, член Французької академії (1880). Син рантьє. Закінчив Вищу юридичну школу. Літературну діяльність почав в 1835. У 1837 поставлена його комедія «Таз з водою». У 1839 опублікував роман «Нариси вдач. Поневіряння». Багаточисельні водевілі, фарси Л. писав або самостійно, або за участю друзів (Е. Ожье, А. Делакур, Е. Мартен і ін.). Перший великий успіх приніс драматургові водевіль «Солом'яний капелюшок» (1851). Популярністю користувалися п'єси «Подорож р. Перішона» (1860) і ін. У сатирично гострих п'єсах живо змальовані обмежені, лицемірні і обачливі рантьє. Несподівані повороти інтриги, дотепні діалоги, комічні положення — все це зміцнило славу Л. як «короля водевіля», хоча його кращі реалістичні комедії вдач також увійшли до репертуарів багатьох театрів світу. П'єси Л. ставилися в театрах дореволюційній Росії, йдуть і на радянській сцені.
Соч.: Nouveau théâtre choisi [P., 1960] (є бібл.); у русявий.(російський) пер.(переведення) — П'єси, [Предісл. Ст Владімірова], М., 1959.
Літ.: Soupault Ph., Eugéne Labiche, sa vie, son ceuvre, P., 1945; Labiche, Brux., 1965 (Les bibliographies du Centre national de bibliographic. Mundaneum, 1965 № 24a).
