Кіш Еріх (р. 15.4.1913, Сараєво), югославський письменник. Член Союзу комуністів Югославії. Закінчив юридичний факультет Бєлградського університету. Брав участь в Русі Опору, був офіцером Народно-визвольної армії Югославії, політробітником. Перші збірки розповідей До. («У вогні», 1947, «Час: військове», 1952, і ін.) присвячені боротьбі партизан проти фашизму. Романи «Тіф» (1958), «Мережі» (1967), повість «Аварія» (1971) і ін. твору До., написані в традиціях психологічного реалізму І. Андріча, забарвлені поетичною мрією про прекрасну людину. Важливе місце в творчості До. займає сатира: «Повість про величезного кита по прізвиську Великий Маг» (1956), романи «Сніг і лід» (1961), «Імена» (1964), «Досьє Храбака» (1971), збірка розповідей «Строката компанія» (1969) і ін., які викривають міщанку, захищають високі етичні ідеали. До. — автор крітіко-публіцистічніх збірок «Прокляте ремесло» (1965), «Чом би і ні» (1971).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): «Великий Маг» і розповіді. [Предісл. Н. Би. Яковльовой], М., 1963.
