Кінопроекційний екран, плоска або криволінійна поверхня для розсіювання світла від кожної ділянки спроектованого на нього зображення кінокадрів у напрямі глядача. При однаковому розсіюванні світла на всіх напрямках яскравість До. е. сприймається одній і тій же в будь-якій точці глядацького залу. Яскравість зображення обумовлена светотехнічеськимі характеристиками До. е. і корисним світловим потоком кінопроекційного апарату . Одній з основних светотехнічеських характеристик До. е. є коефіцієнт яскравості, рівний відношенню яскравості його поверхні до яскравості абсолютно білої поверхні, що мають однакову освітленість. Іншою основною характеристикою, що визначає светорассеяніє екрану, є кут розсіяння, тобто кутова зона, в межах якої коефіцієнт яскравості не нижче 0,5.
Відповідно способам кінопроекції розрізняють светоотражающие і светопропуськающие До. е. Поверхня екрану, що відображає, непрозора, зображення розглядається з того ж боку, з яким проектується кінофільм. Поверхня проникного екрану напівпрозора. Кінофільм проектується на нього із зворотного від глядачів боку. Найбільш поширені светоотражающие До. е. По здатності розсіювати світло вони діляться на дифузно-розсіюючих (біло-матові) і направлено-розсіюючих. Перші мають коефіцієнт яскравості 0,7—0,9 в межах кута розсіяння ±90°. Матеріалом для них служить тканина з білим пігментним покриттям або пластикат (наприклад, полівінілхлоридна рулонна плівка), поверхні якого тисненням додається певний профіль. Коефіцієнт яскравості других рівний 1,5—6,0, кут розсіяння — 30—60°. Матеріал для таких До. е. — гладкий пластикат з металізованою (алюмінійованою) поверхнею або лаковим («перламутровим») покриттям, спеціально оброблена і покрита намистинками підкладка («бісерний» екран). Для стереопроєкциі користуються растровим До. е. Основний матеріал для великих До. е. — рулонний пластикат, сполучений зваркою в екранне полотнище. Светопропуськающие До. е. застосовуються в основному на кіноустановках денного світла (див. Денне кіно ) або в приміщеннях з штучним освітленням, а також для рірпроєкциі при кінозйомках (див. Рірпроєкциі метод ) . Матеріалом для цих До. е. служать матовані стекла, напівпрозорі пластмасові листи, плівкові покриття. Коефіцієнт віддзеркалення світла ними невисокий (0,3—0,4), коефіцієнт пропускання світла близько 0,5, коефіцієнт яскравості досягає 5—7 при вугіллі розсіяння 30—40°. Основними недоліками светопропуськающих До. е. є гостра спрямованість і збіг максимуму яскравості з напрямом падаючого світлового потоку. В результаті створюється яскрава пляма, що заважає розглядати зображення; із збільшенням же кута спостереження яскравість різко падає.
До. е. розрізняються також і по видах кінематографа: для звичайного, широкоекранного, широкоформатного і спеціального призначення (стереоскопічного, варіоскопічного і ін.). Нормами і правилами для кінотеатрів встановлена ширина робочого поля екрану (по хорді) залежно від довжини зрітельного залу: 0,25 довжин залу — для звичайного кінематографа, 0,43 — для широкоекранного, 0,6 — для широкоформатного. Для демонстрації широкоформатних і широкоекранних фільмів передбачається можливість зміни робочого поля екрану по ширині передекранною завісою, а для широкоекранних кінофільмів також і по висоті кашетірующим пристроєм. Ширіна До. е. у крупному кінотеатрі може досягати 30 м-коду і декілька більш, для любительських цілей — 0,8 м-код і більш.
Літ.: Ірський Р. Л., Світлотехніка кінопроекції, М., 1961: Голдовський Е. М., Основи кінотехніки, М., 1965.
