Кюнер Микола Васильович [14(26) .9.1877, Тбілісі, — 5.4.1955, Ленінград], радянський сходознавець-історик і етнограф. Закінчив східний факультет Петербурзького університету (1900). З 1902 професор Східного інституту (з 1920 — Далекосхідний університет) у Владивостоку, з 1925 професор БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова), з 1932 одночасно старший науковий співробітник інституту етнографії АН(Академія наук) СРСР. Основні праці по історії, етнографія, історії матеріальної культури Китаю, Японії і Кореї; дослідження і переведення класичної історичної літератури, роботи по джерелознавству і бібліографії. Перевидав працю Н. Я. Бічуріна «Збори відомостей про народів, що мешкали в Середній Азії в древні часи» (1950—53). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.
Літ.: Стратановіч Р., Проф. Н. Ст Кюнер, «Сов. етнографія», 1952 № 4; Н. Ст Кюнер. [Некролог], там же, 1955 № 3; Список найважливіших наукових праць Н. Ст Кюнера, там же; Зеніна Л. Ст, Н. Ст Кюнер, історик Далекого Сходу, в кн.: Нариси по історії Ленінградського університету, Л., 1962.
