Кушнер (Книшев) Павло Іванович (14(26) .1.1889, Гродно, — 14.3.1968, Москва], радянський державний і партійний працівник, учений-етнограф, доктор історичних наук (1947), професор (1959). Член Комуністичної партії з 1905. До 1917 вів партійну роботу в Гродно, Ризі, Москві. Неодноразово піддавався арештам. Учасник Лютневої і Жовтневої революцій 1917 (член Московського ВРК і Виконкому Московської ради) і Громадянської війни в Середній Азії (у 1920 начальник політвідділу фронту Туркестану). У подальші роки — на партійній, державній і викладацькій роботі. З 1944 в інституті етнографії АН(Академія наук) СРСР. Займався проблемами загальної етнографії, етнічної географії, етнографії слов'ян, соціалістичного перевлаштування побуту і культури народів СРСР і ін. Вперше в світовій науці розробив принципи картографування явищ матеріальної культури в їх історичному розвитку. Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки і медалями.
Літ.: П. І. Кушнер (Книшев). 1889—1968, «Радянська етнографія», 1968 № 3 (там же список основних праць).
