Кучеренко Володимир Олексійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кучеренко Володимир Олексійович

Кучеренко Володимир Олексійович (18.7.1909, ст. Лозова Харківської області, — 26.11.1963, Москва), радянський державний діяч і учений. Член КПРС з 1942. З 1925 по 1929 робітник, потім десятник майстерень на станції Лозова. У 1933 закінчив Харківський будівельний інститут, був виробником робіт, головним інженером, трестом на будівництві ряду крупних промислових об'єктів України і Уралу, що управляє. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 керував будівництвом і відновленням промислових підприємств в Макіївці, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Стерлітамаке. З 1950 член колегії, а потім заступник міністра будівництва підприємств машинобудування СРСР. З 1954 начальник Головного управління по житловому і цивільному будівництву при Московській міській раді депутатів трудящих. З 1955 заступник голови Ради Міністрів СРСР і голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва. У січні 1961 вибраний президентом Академії будівництва і архітектури СРСР. На 20-м-коді і 22-м-коді з'їздах партії обирався член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань і Верховної Ради РРФСР 4-го скликання. Державна премія СРСР (1951). Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни. Ім'я До. привласнено Центральному науково-дослідному інституту будівельних конструкцій (ЦНІЇСЬК).