Кутахов Павло Степанович [р. 3(16) .8.1914, с. Малокирсановка, нині Матвєєво-курганного району Ростовської обл.], радянський воєначальник, Головний маршал авіації (1972), Герою Радянського Союза (1.5.1943), заслуженого на військового льотчика СРСР (1966). Член КПРС з 1942. Народився в сім'ї селянина. У Радянській Армії з 1935. Закінчив Військову школу льотчиків (1938), Вищі офіцерські льотно-тактичні курси (1949) і Вищу військову академію ім. До. Е. Ворошилова (1957). Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40 на посаді командира ланки. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на Карельському фронті заступник і командир авіаескадрильї, помічник і заступник командира і з вересня 1944 командир винищувального авіаполку. Зробив 367 бойових вильотів, провів 63 повітря бою, в яких збив особисто 14 літаків противника і 24 — в групі. Після Великої Вітчизняної війни на командних посадах. З липня 1967 1-й заступник головнокомандуючого ВПС(військово-повітряні сили), з березня 1969 головнокомандуючий ВПС(військово-повітряні сили), заступник міністра оборони СРСР. Член ЦК КПРС з 1971. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, 5 орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри, орденом Олександра Невського, 2 орденами Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами.
