Курт (Kurth) Ернст (1.6.1886, Відень, — 2.8.1946, Берн), швейцарський музикознавець. Вчився у музикознавця Г. Адлера у Відні. З 1912 викладав музикознавство в університеті Берна (з 1920 професор). Популярність До. принесла книга «Основи лінеарного контрапункту» (1917, російське переведення 1931), що спирається на аналіз творчості І. С. Баха. Серед основних вигадувань До. — «Романтична гармонія і її криза в “Тристані” Вагнера» (1920), монографія про А. Брукнері (т. 1—2, 1925), де даний його творчий портрет, а також аналіз поняття музичної форми. Свої думки про природу творчості До. виклав в книзі «Музична психологія» (1931). На праці До. зробила вплив філософія А. Шопенгауера.
Літ.: Мазель Л., Концепція Е. Курта, в кн.: Мазель Л. і Рижкин І., Нариси по історії теоретичного музикознавства, ст 2, М., 1939.
