Кургинян Шушаник [18(30) .8.1876, р. Александрополь, нині Ленінакан, — 24.11.1927, Єреван], вірменська радянська поетеса. Народилася в сім'ї ремісника. Друкуватися почала в 1899. Поряд з А. Акопяном До. стоїть у витоків вірменської пролетарської поезії. Її кращі вірші пройняті революційним пафосом: «Гасите факели», «Робітники», «Наш біль один». До. закликала жінок до боротьби за цивільні права («Об'єднаємося ми теж»). У 1907 вийшла збірка До. «Дзвін зорі». Після поразки Революції 1905—07 До. написала ряд пісень, направлених проти реакції і занепаду, прославляла борців за свободу («На братській могилі», «Перед в'язницею», «Червоний хід»). У 1920 створила Вірменський робочий клуб ім. С. Шаумяна у Владикавказі. У нач. 20-х рр. виступала у пресі з піснями про перемогу нового.
Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення), — [Вірші], в кн.: Антологія вірменській поезії, М., 1940.
Літ.: Історія вірменської радянської літератури, М., 1966;
