Курбас Лесь
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Курбас Лесь

Курбас Лесь (Олександр Степанович) (12.9.1887 — 15.10.1942), український радянський режисер, актор, театральний діяч, народний артист УРСР (1925). Народився в селі Старий Ськалат, нині Тернопільської області Вчився у Віденському і Львівському університетах. Організатор труп «Тернопільські театральні вечори» (1915), «Молодий театр» (1916), «Березіль» (1922, з 1934 — Український театр ім. Т. Р. Шевченка). Кращі акторські роботи: Астров («Дядько Ваня» Чехова), Хлестаков («Ревізор» Гоголя), Гнат («Безталанна» Карпенко-Карого), Едіп («Цар Едіп» Софокла), Макбет («Макбет» Шекспіра). До. здобув популярність як режисер-експериментатор, один з основоположників українського радянського театру. Його режисерське мистецтво еволюціонувало від умовних форм студійного театру («Цар Едіп», 1918) через синтез умовного і психологічного («Гайдамаки» по Шевченку, 1920; «Джіммі Хиггинс» по Синклеру, 1923) до театру філософського («Диктатура» Мікитенко, 1930; «Народний Малахій», 1928, і «Маклена Граса», 1933, Куліша). До. розробив режисерську методологію, основою якої стала створена ним система «образних перестворень». Під його керівництвом працювали актори і режисери, що стали видатними майстрами української сцени: А. М. Бучма, І. А. Марьяненко, Я. Д. Бортник, Ст С. Василько, М. М. Крушельніцкий, А. І. Сердюк, Би. Ф. Тягно, Д. Е. Мілютенко і ін. Автор декількох інсценувань, режисер фільмів «Вендета», «Макдональд» (обидва — 1924), «Арсенальці» (1925).

  Літ.: Лесь Курбас. Спогаді сучасникiв, Київ, 1969; Корнієнко Н., Лесь Курбас, «Театр», 1968 № 4.

  Н. Н. Корнієнко.