Куник Аріст Арістовіч (Ернст Едуард) [2(14) .10.1814, Лігніц, Силезія, — 18(30) .1.1899, Петербург], російський історик, філолог, етнограф і нумізмат. Закінчив Берлінський університет, в Росії з 1839. У 1844 був вибраний ад'юнктом Петербурзької АН(Академія наук), в 1850 — екстраординарним академіком. Основні праці по російсько-скандінавських і російсько-візантійських стосунках, по історії стосунків Древньої Русі з тюркськими народами (печенігами, половцями торкамі і ін.). До. — також автор робіт в області порівняльного мовознавства. У головній праці «Die Berufung...» До. розвивав норманську теорію походження древньо-російської держави.
Соч.: Die Berufung der schwedischen Rodsen durch die Finnen und Slawen. Eine Vorarbeit zur Entstehungsgeschichte des Russischen Staates, Bd 1—2, St.-Pb., 1844—45; Про порівняльне дослідження слов'янського і литовського говору, «Зап. АН(Академія наук)», т. 4 кн. 1, СП(Збори постанов) Би. 1863 (співавтор).
Літ.: Васильєвське Ст Р., [Некролог], «Візантійський літопис», 1899, т. 6 (список праць До.); Лаппо-Данільовський А. С., Записка про праці А. А. Куника і про видання, що полягали під його спостереженням, початі друкуванням в академічній друкарні, в кн.: Протоколи засідань Історико-філологічного відділення АН(Академія наук), [СПБ], 1900.
