Кундзіч Олексій Леонардович [9(22) .4.1904, с. Павловка, нині Вінницької області, — 20.6.1964, Ялта], український радянський письменник. Народився в селянській сім'ї. Друкувався з 1925. У 1926 вийшла збірка розповідей «По червоній дорозі». У 1941 пішов добровольцем на фронт. Твори військових років об'єднані в книзі «Сила гніву» (1942), «Дорога на Кременец» (1946). Після війни писав на виробництв. теми («Заводський зошит», 1948). Перевів на українська мова «Війну і світ» Л. Н. Толстого, «Російський ліс» Л. М. Леонова і ін. Автор робіт по теорії переведення.
Соч.: Повicтi і новелі, До., 1938; Дieзі в ключi, До., 1956; Шум годині. Повicтi й оповiдання, До., 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Гуцул, М., 1949; У великих витоків. До., 1951; Родичі. Повести і розповіді, М., 1970.
Літ.: Письменники Радянської України, До., 1960; Корсунська Б., Олексiй Кундзiч. Лiтературно-крітічній наріс, До., 1971.
