Куля, головна частина бойового патрона до стрілецького, а також до мисливської і спортивної зброї. П. для стрілецької зброї діляться на звичайних і спеціальних. Звичайні П. призначені для поразки живої сили, розташованої відкрито і за укриттями, що пробиваються П. ( мал. 1 ). Спеціальні П., окрім поразки живої сили, призначені: трасуючі — для коректування вогню і целеуказанія (мають трасуючий склад, займистий при пострілі і видимий вдень і вночі слід, що залишає у польоті); бронебійні — для ураження легко броньованих цілей; запалювальні — для запалення легко займистих речовин; бронебійно-запалювальні — для поразки і запалення легко броньованих цілей. По калібру П. діляться на малокаліберних (до 6,5 мм ), нормального калібру (7,5—7,69 мм ) і великокаліберні (12,7—15 мм ). П. закріплюється в гільзі круговим обтиском дульца. У деяких арміях застосовувалися також розривні кулі дум-дум .
П. для мисливських (гладкоствольних) рушниць бувають круглі і спеціальні. Із спец.(спеціальний) П. найбільше поширення мають кулі Якана (Жакана) і Бреннеке ( мал. 2 ).