Куликів Віктор Георгійович (р. 5.7.1921, село Верхня Любовша, нині Новодеревеньковського району Орловської області), радянський воєначальник, генерал армії (1970). Член КПРС з 1942. Народився в сім'ї селянина-бідняка. У Радянській Армії з 1939. Закінчив військово-піхотне училище (1941), офіцерську Вищу бронетанкову школу (1947), Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1953), Військову академію Генштабу (1959). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 — на Південно-західному, Калінінськом, 1-м-код Прибалтійському і 2-м-код Білоруському фронтах на різних командних посадах в танкових частинах. З лютого 1943 по травень 1945 заступник начальника і начальник штабу окремої танкової бригади. Після війни на командних посадах у військах. З травня 1967 командувач військами Київського військового округу, з жовтня 1969 головнокомандуючий Групою радянських військ в Германії, з вересня 1971 начальник Генерального штабу Озброєних Сил СРСР — 1-й заступник міністра оборони СРСР. Член ЦК КПРС з 1971. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань. Нагороджений також, орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Вітчизняної війни 1-ої міри, орденом Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами і медалями.
