куки-чині, група родинних народностей і племен, що живуть на З.—В. Індії (Ассам), на З. Бірми і в Бангладеш (гори Читтагонг). Загальна чисельність близько 2 млн. чоловік (1970, оцінка). Говорять на мовах тібето-бірманської групи сім'ї китайського Тибету. Більшість дотримується анімістічеського вірувань, частина — християни і індуїсти. До.-ч. діляться на 3 основних підгрупи: мейтхєї (маніпурі), чин і куки. Мейтхєї (Індія) є народність, що склалася. У підгрупу чин входять власне чини Бірми, а також що живуть в Індії лушєї (мізо), тхадо, лакхер, пийте, ральте, сакте і ін. До підгрупи куки (Індія) відносяться народність тіпера (тіпура) і дрібні народності і племена — пурум, чиру, вайпхей, аймол, біті, кхельма і ін. До них близькі кхянги в Бангладеш. Основне заняття До.-ч. — рівнинне і вогневе для підсічки землеробство (рис, кукурудза) і полювання. Розвинені плетіння корзин і ткацтво.
Літ.: Народи Південної Азії, М., 1963; Народи Південно-східної Азії, М., 1966.
